Аденотомія

Глотковий мигдалик (аденоїдні вегетації) є частиною системи захисних органів першої лінії, що «знайомлять» імунну систему з патогенами (вірусами та бактеріями). Протягом життя розмір та активність цього органа різна. Пік активності цього органу припадає на 2-8 рік життя. Це і пояснює чому у цей період аденоїдні вегетації найчастіше бувають надмірно збільшені. Зазвичай з віком глотковий мигдалик поступово зменшується в розмірі та перестає функціонувати.

При хронічному інфікуванні — частих ринітах, фарингітах чи алергічних реакціях — тканина аденоїда може розростатися, перешкоджаючи нормальному носовому диханню та провокувати додаткові ускладнення як у дорослих так і у дітей. В такому випадку золотим стандартом лікування є аденоїдектомія.

Основні симптоми гіпертрофії аденоїдів

• Постійне дихання через рот, навіть у стані спокою.
• Грубий храп, переривчасте дихання або навіть апное.
• Слизисто-гнійні виділення з носа протягом тривалого часу.
• Часті середні отити, погіршення слуху через порушений дренаж слухової труби.
• Погіршення нюху, аж до повної втрати.

Без адекватного лікування з часом з’являються глибші проблеми:

• Так зване «аденоїдне обличчя» — подовжене, з опущеною щелепою та відкритим ротом.
• Зміщення носової перегородки внаслідок «тиску» надлишку тканин.
• Вторинні порушення прикусу.

Консервативне лікування

Гіпертрофія 1-2 ступенів часто піддається консервативному лікуванню:

• Мометазонові назальні спреї призначають на 4–6 тижнів.
• Промивання носа сольовими розчинами та сольові аерозолі — до 3–4 процедур на добу.
• Антигістамінні препарати при виявленій алергічній складовій.
• Препарати колоїдного срібла у вигляді спреїв або крапель до носа.

Якщо симптоми зберігаються після курсу консервативної терапії або гіпертрофія перевищує 2-гу ступінь, показане хірургічне втручання.

Хірургічне втручання

Аденоїдектомія це операція, що виконується під загальною анестезією і триває 30-60 хвилин. За допомогою відеоендоскопа через носовий хід хірург чітко бачить об’єм та структуру глоткового мигдалика. Це дозволяє:

1. Акуратно відсікти гіпертрофовану тканину мигдалика без пошкодження навколишніх структур.
2. Звести до мінімуму травму здорової слизової оболонки.
3. Адекватно оцінити наявність залишкової тканини.
4. Ощадливо працювати навколо трубного мигдалика та вічка слухової труби.

Переваги ендоскопічного контролю зводяться до максимальної точності, скорочення крововтрати та зменшення болю в післяопераційному періоді.

Відновлення та рекомендації

Відновний період після аденоїдектомії подібний до відновлення після тонзилектомії, але має свої особливості:

• Перші 1–2 дні:
  Дискомфорт у носоглотці, незначні слизові виділення й можливий легкий біль при ковтанні.
• 3–7 дні:
  Значне зменшення виділень, помірний дискомфорт, значно полекшене носове дихання.
• 7–10 днів:
  Пацієнт може поступово повертатися до звичного раціону та помірних фізичних навантажень. Повне загоєння слизової закінчується до двох тижнів.

Рекомендації:

• Відмова від трьох «Г» – гострого, гарячого, газованого.
• Промивання порожнини носа ізотонічними розчинами 3-4 рази на добу.
• Знеболююча та протизапальна терапія.
• Утримання від активних фізичних навантажень протягом 2-3 тижнів
• Забезпечити помірну вологість повітря (50–60 %).
• Контролювати алергічні прояви, якщо вони мали місце до операції.

Залишилися запитання?

Наші адміністратори завжди готові відповісти в режимі онлайн та допомогти з записом на консультацію!